Про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом директора Лебединського
ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3
12.04.2021 № 66-ОД
ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності
та якості освіти Лебединського закладу загальної середньої
освіти І-ІІІ ступенів №3 Лебединської міської ради Сумської області
- Загальні положення
Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти Лебединського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 Лебединської міської ради Сумської області (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» № 2145-VIIІ від 05.09.2017, (стаття 41. Система забезпечення якості освіти), передбачає здійснення таких процедур і заходів, що далі утворять його структуру:
- стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково- педагогічної) діяльності педагогічних працівників.
- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
- наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
- інформаційні системи для ефективного управління закладом;
- створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
- моніторинг якості освіти.
Внутрішні чинники забезпечення якості загальної середньої освіти будемо розглядати як:
- якість основних умов освітнього процесу;
- якість реалізації освітнього процесу;
- якість результатів освітнього процесу.
Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.
Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:
- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);
- організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.
Внутрішня система забезпечення якості освіти спрямована на вдосконалення всіх напрямків діяльності закладу.
Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:
- освітнє середовище;
- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
- система педагогічної діяльності;
- система управлінської діяльності.
- Стратегія та процедури забезпечення якості освіти
Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:
- процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
- цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
- безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
- розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
- партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу;
- відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
- відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
- здійснення обґрунтованого моніторингу якості;
- готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;
- відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.
Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:
- удосконалення планування освітньої діяльності;
- підвищення якості знань здобувачів освіти;
- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
- забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;
- забезпечення академічної доброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.
Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:
- якість освіти;
- рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;
- якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.
Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти в закладі освіти включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:
- планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
- організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
- контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
- коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).
Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:
- самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;
- контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;
- контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.
Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі є:
- досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання;
- відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні повної загальної середньої освіти, під час державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
- якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
- показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.
Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів, освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
- Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається спеціальним Положенням про академічну доброчесність, схваленого педагогічною радою (протокол № 11 від 10.03.2021).
- Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти
Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу здійснюється відповідно до «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які розміщені на веб-сторінці закладу та виходять із чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.
Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:
- критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом МОН молодьспорт № 329 від 13.04.2011 року.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому оцінюванню.
Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН України №2.2-1250 від 18.05.2018 та №2.2-1255 від 21.05.2018).
Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України №1154 від 27.08.2019), учнів 3-4 класів (наказ МОН України від 16.09.2020 року №1146).
Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.
Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
Критерії оцінювання та очікувані результати освітньої діяльності учнів є обов’язковою складовою навчальної програми предмета. На початку вивчення теми вчитель повинен ознайомити учнів із системою та критеріями її оцінювання.
Для врахування думки учнів щодо якості та об’єктивності системи
оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти.
Результати оцінювання здобувачів освіти обговорюються на нарадах при директору школи, засіданнях педагогічної ради, шкільних методичних об’єднань закладу освіти.
- Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності закладу передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.
Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» .
Якість педагогічного складу регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.
Відповідність фаховості вчителя навчальній дисципліні визначається відповідністю його спеціальності згідно з документами про вищу освіту або про науковий ступінь, або про вчене звання, або науковою спеціальністю, або досвідом практичної роботи за відповідним фахом та проходженням відповідного підвищення кваліфікації.
Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників є:
- стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;
- освітній рівень педагогічних працівників;
- результати атестації, сертифікації;
- систематичність підвищення кваліфікації;
- наявність педагогічних звань, почесних нагород;
- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
- участь в науково-дослідницькій, експериментальній діяльності;
- результати освітньої діяльності;
- оптимальність розподілу педагогічного навантаження;
- показник плинності кадрів.
З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів закладу шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №800 від 21.08.2019 та листа Міністерства освіти і науки України №1/9-683 від 04.11.2019.
Формами підвищення кваліфікації є інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальна, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.
Основними видами підвищення кваліфікації є:
навчання за програмою підвищення кваліфікації при СОІППО;
стажування;
участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація та сертифікація, які проводяться відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України №1190 від 27.12.2018 року та на підставі п.1.5, п.2.1, п.2.2 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №930 від 06.10.2010 (зі змінами, затвердженими наказом МОН України №1473 від 20.12.2011 та №1135 від 08.08.2013).
6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників
Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
- упровадження громадсько-державного стилю управління;
- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу освіти з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;
- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне використання часу всіма працівниками;
- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;
- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.
Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу таких фахових компетенцій:
- прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
- забезпечувати відкрите керівництво;
- вивчати інтереси й потреби місцевої громади, суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
- організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
- працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
- постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.
Адміністрацією закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу. Вимоги до ділових та особистісних якостей керівника закладу освіти:
- цілеспрямованість та саморозвиток;
- компетентність;
- динамічність та самокритичність;
- управлінська етика;
- прогностичність та аналітичність;
- креативність, здатність до інноваційного пошуку;
- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
Ефективність управлінської діяльності керівного складу закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:
1. саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
2. стратегічне планування базується на положеннях стратегії розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;
3. річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;
4. здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів;
5. забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;
6. поширення позитивної інформації про заклад;
7. створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);
8. застосування ІКТ-технологій в освітньому процесі;
9. забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;
10. позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.
Відповідальними за впровадження, вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в закладі є директор, заступники директора з навчально-виховної та виховної роботи, керівники шкільних методичних об’єднань, творчих груп, педагогічні працівники, педагогічна рада закладу освіти.
З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:
- виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти (заступники директора, керівники методоб’єднань, творчих груп);
- проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи для забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
- розширення зв'язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем управління якістю освіти.
Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до якості освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
- оптимальність та дієвість управлінських рішень;
- керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
- формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);
- підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
- кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;
- наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.
- Забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу
Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в Лебединському ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3 є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних, інформаційних) та ефективність їх застосування.
Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів загальної середньої освіти, забезпечують можливість досягнення необхідних компетентностей.
Освітній процес здійснюється у 14 навчальних кабінетах, майстерні, спортивному залі.
У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів.
Створене належне освітнє середовище для здійснення освітнього процесу у початкових класах відповідно до Концепції «НУШ».
Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 90 %.
Заклад освіти має доступ до мережі Інтернет, баз даних у режимі on-line, електронну пошту lebedynzosh3@ukr.net.
- Інформаційні системи для ефективного управління
Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність.
Така діяльність проводиться у двох напрямках:
- впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність;
- комп’ютеризація освітнього процесу.
Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.
Другий напрям – це впровадження в освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи, тестових програмних засобів.
Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. У цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації закладу є ефективна робота веб-сайту закладу освіти, використання електронної освітньої платформи «Моя школа», інформування педагогів через електронні скриньки та сервіси Google, застосування в роботі програмних засобів «Курс школа».
Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації, електронного документообігу.
При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп'ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії.
Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка. Інформаційна система управління освітнім процесом школи – це програмно-апаратний комплекс, який забезпечує основні функції роботи з документами в електронному вигляді. До її основних функцій належить реєстрація документів, розробка та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів за різним параметром, введення, підтримки та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу.
Електронні освітні ресурси забезпечують публічність інформації про освітні програми; перелік навчальних дисциплін, логічну послідовність їх вивчення, перелік підручників.
Для забезпечення більш широких і різноманітних зв'язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації Лебединський ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3 підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення.
Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення публічності інформації про заклад освіти функціонує офіційний сайт закладу.
Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».
На офіційному сайті розміщуються:
- статут закладу освіти;
- ліцензія на провадження освітньої діяльності;
- структура та органи управління закладу освіти;
- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
- мова освітнього процесу;
- наявність вакантних посад;
- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
- результати моніторингу якості освіти;
- річний звіт про діяльність закладу освіти;
- правила прийому до закладу освіти;
- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.
Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.
З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).
- Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування
Особам з особливими освітніми потребами надаються права рівні з іншими особами, у тому числі шляхом забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховують індивідуальні потреби таких осіб.
Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:
1. Рівність і доступність використання.
Надання однакових засобів для всіх користувачів для уникнення відособлення окремих груп населення.
2. Гнучкість використання.
Забезпечення наявності широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.
3. Просте та зручне використання.
Забезпечення простоти та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.
4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.
Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.
5. Припустимість помилок.
Зведення до мінімуму можливості виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.
6. Низький рівень фізичних зусиль.
Розрахування на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
7. Наявність необхідного розміру і простору.
Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.
8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами.
Основними завданнями моніторингу інклюзивного навчання є:
- відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;
- контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
- створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливими освітніми потребами;
- створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;
- забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
- надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.
- Моніторинг якості освіти
Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.
Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності). Завдання моніторингу:
- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі освіти;
- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу;
- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання;
- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогі;
- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.
Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.
Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в закладі освіти, що включає кілька рівнів:
- здобувач освіти;
- учитель; класний керівник;
- батьки і громадськість та ін.
Основними формами моніторингу є:
- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах, відвідування уроків);
- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.
Критерії моніторингу:
- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Очікувані результати:
- отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.
- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
Підсумки моніторингу:
- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директору, педагогічних радах.
За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.
СХВАЛЕНО
Рішення педагогічної ради
Лебединського ЗЗСО І-ІІІ ступенів №3
(протокол №12 від 12.04.2021)
