Корекційна робота за умови особистісної та ситуаційної тривожності у підлітків
Підлітки з високим рівнем тривожності вимагають особливої уваги як педагогів, психологів, так і батьків. Тривожність може бути результатом психотравми, неблагополуччя в певній значущій для підлітка сфері діяльності чи спілкування. Вона може бути й результатом порушеної самооцінки, внутрішньоособистісних конфліктів.
Останній вид може достатньо довго не привертати уваги педагогів і батьків, бо такі діти дуже відповідальні, дисципліновані. Важливо допомогти визначитися, як саме допомогти підліткові. У тому разі, коли тривожність пов’язана з порушеннями самооцінки, то роботу слід скеровувати на його розвиток. Якщо своєчасно не справитися із цим відхиленням, підліток може опинитися у замкненому колі, бо тривожність знижує можливості дитини, що, у свою чергу, породжує нові підстави для тривоги.
У деяких випадках тривожність пов’язана з сімейними проблемами. Тоді основний акцент у корекційній роботі роблять на розвитку почуття захищеності підлітка в сім’ї. Для цього і педагоги і батьки повинні використовувати конкретні прийоми подолання тривожності. До них належать:
1. Уявне тренування – ситуацію, що спричинює у дитини тривогу, ретельно і заздалегідь програють в усіх можливих деталях, складних моментах. Продумують поведінку дитини в різних варіантах розвитку ситуації.
2. Репетиція – дорослий програє з дитиною складну, тривожну ситуацію, детально відпрацьовуються способи поведінки. Дуже важливо, щоб ситуація програвалася в різних варіантах – спокійно, напружено, агресивно.
3. Доведення до абсурду – дорослий пропонує дитині в процесі розмови зображувати сильну тривогу, страх в абсолютно непідходящих ситуаціях. У результаті тривожність зменшується – дитина дивиться вже на свої переживання наче б з боку.
4. Переформування завдання – учневі треба допомогти не зосереджуватися на тому, що він будь-що повинен виконати. Завдання діяльності має бути сформульоване так, наче «необхідність» щось зробити. Наприклад, не обов’язково одержувати призове місце на змаганнях – важливо зміцнювати своє здоров’я. Потрібно орієнтувати дитину, що кожна складна ситуація – це тренування її можливостей, уміння володіти собою.
5. Виконання ролі – дитині пропонують обрати собі будь-який образ для наслідування реальної людини чи кіногероя, літературного героя і намагатися діяти в «образі». Цей прийом дає дитині можливість, діючи наче від імені свого героя, почуватися впевненіше, вільніше в складних ситуаціях.
6. Контроль голосу і жестів – учневі розповідають, яким чином голос і жести людини відображають її емоційний стан, а також пояснюють, як важливо постійно тренувати впевненість у голосі і жести перед дзеркалом, адже спокійний голос і певні жести самі по собі заспокійливо впливають на людину.
7. Дихання – дитині пояснюють, що ритмічне дихання заспокійливо впливає на організм. Вправи: робити вдих вдвічі довший, ніж видих; зробити глибокий вдих і затримати дихання на 20-30 с.
8. Приємний спогад – дитині пропонують у тривожній ситуації згадати ситуацію, коли вона відчувала абсолютний спокій.
9. Переорієнтування симптомів тривожності. Дорослий пояснює дитині, що все те, що вона відчуває у тривожній ситуації – серцебиття, холодні руки, сухість у роті – усе це не симптоми страху, а звичайні ознаки, що свідчать про готовність людини виконати ту чи іншу діяльність.
Отже, подолання тривожності у підлітків можна здійснювати в трьох напрямах:
а) навчання прийомів оволодіння своїм емоційним станом;
б) розширення можливостей формуванням умінь і навичок, необхідних для успішного виконання діяльності;
в) перебудова самооцінки і структури мотивів підлітка.
Музика дає змогу змінювати тривогу на глибинному, підсвідомому рівні й уникнути того, з чим дитині чи навіть підліткові не так легко справитися. До проведення такої роботи слід обов’язково залучити й батьків, їм дається завдання проговорити вдома ситуації, які колись викликали в їхніх дітей страхи, тривогу і які вони все-таки подолали.
Розширення можливостей і набуття нових навичок, умінь дає змогу успішно подолати тривогу.
