ПРОГРАМА моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів з математики
Додаток 2
до наказу Лебединського
закладу загальної середньої
освіти І-ІІІ ступенів №3
від 15.09.2023 № 120-ОД
ПРОГРАМА
моніторингового дослідження навчальних досягнень учнів
з математики
І. Загальні положення
Метою математичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем.
Кінцевим результатом навчання математики є сформовані певні компетентності, як здатності учня застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, повноцінно брати участь в житті суспільства, нести відповідальність за свої дії. Навчання математики в основній школі передбачає формування предметної математичної компетентності. Формування зазначеної компетентності підпорядковується реалізації загальних завдань шкільної математичної освіти.
У складних обставинах, у яких перебуває освіта протягом останніх трьох років унаслідок пандемії COVID-19, а потім широкомасштабної військової агресії Росії, проблеми в галузі освіти наростають, успішність учнів знижується. Навчальні втрати перш за все означають втрату можливості всебічного розвитку та розкриття потенціалу учнів. Вони мають менше можливостей для формування навичок, необхідних у дорослому житті, і відповідно мають гірші шанси стати успішними громадянами в майбутньому. Тому проблема навчальних втрат потребує якнайшвидшого напрацювання комплексу дій, спрямованих на її розв’язання. Зазначені чинники є передумовою проведення моніторингу рівня навченості учнів з математики у 2023/2024 навчальному році.
Мета: виявити навчальні втрати, відстежити їх подолання та визначити якість оволодіння новим програмовим матеріалом, який опрацьовують здобувачі освіти і визначити чинники, які впливають на рівень здобутих знань і сформованих предметних компетентностей.
Завдання:
- провести діагностику навичок і знань учнів, щоб визначити, які конкретні теми потребують найбільшої уваги та підтримки;
- планувати індивідуальний підхід, враховуючи потреби кожного учня та його індивідуальні особливості;
- відстежити, як коригування планів сприяє подоланню освітніх втрат;
- з’ясувати, які технології освітньої діяльності найбільш ефективно сприяють засвоєнню матеріалу в умовах реалізації формату змішаного навчання;
- визначити чинники, які перешкоджають здобуттю знань учасниками освітнього процесу;
- визначити рівень засвоєння навчального матеріалу, передбаченого освітніми програмами 2023/2024 н.р. ;
- визначити рівень мотивації здобувачів освіти до формування предметних компетентностей;
- розробити рекомендації за результатами моніторингу.
Об’єкти моніторингового дослідження:
- зміст навчального матеріалу з математики;
- державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів;
- очікувані результати освітньої діяльності;
- освітні технології під час змішаного режиму навчання
Суб’єкти
1. Суб’єктом, що проводить моніторинг є адміністрація закладу освіти.
2. Учасники дослідження:
1) здобувачі загальної середньої освіти;
2) педагогічні працівники;
3) батьки, інші законні представники здобувачів освіти.
Індикатори
1. Виконання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів:
- відповідність навчальних програм чинному законодавству;
- відповідність календарно-тематичного планування чинним програмам;
- критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, задекларовані в освітній програмі закладу.
2. Чинники, які впливають на якість здобуття знань:
- рівень матеріально-технічного забезпечення учасників освітнього процесу;
впровадження освітніх технологій;
- використання освітніх платформ та онлайн-сервісів;
- індивідуальні консультації;
- залучення до позашкільної освітньої діяльності.
3. Рівень сформованості предметних компетентностей:
- вхідне тестування;
- зрізи знань.
4. Чинники, які перешкоджають формуванню предметних компетентностей:
- об’єднання тем через загрози воєнного стану (повітряні тривоги);
- недостатньо сформована академічна доброчесність здобувачів освіти;
- освітні втрати за попередні роки навчання;
- недостатній рівень умотивованості здобувачів освіти;
- негативний вплив війни на психоемоційний стан вчителів та учнів.
5. Мотивація здобувачів освіти до здобуття знань:
- зацікавленість у вивченні предметів;
- потреба у додаткових заняттях із предметів;
- обізнаність про освітній контент інтернет-мережі;
- участь у конкурсах та олімпіадах.
Вид моніторингового дослідження
Внутрішній
Методи, принципи та параметри моніторингового дослідження
1. Методи проведення моніторингу:
- анкетування здобувачів освіти, батьків;
- тестування, зрізи знань.
2. Принципи, відповідно до яких проводиться моніторинг:
- науковість і методична обґрунтованість;
- об’єктивність;
- відповідність меті;
- системність;
- сприйняття учасниками освітнього процесу;
- відкритість де персоніфікованих результатів;
- закритість інформації про персональні результати учнів;
- інформативність для учасників освітнього процесу.
3. У рамках цього моніторингу забезпечення виконання навчальних програм з предметів та здобуття очікуваних результатів освітньої діяльності визначається за такими параметрами: набуття предметних компетентностей згідно з Державними стандартами повної загальної середньої освіти, здатність учителів ефективно використовувати сучасні освітні технології для забезпечення формування предметних та ключових компетентностей.
Основні етапи моніторингового дослідження.
І етап – І семестр 2023/2024 н.р.
ІІ етап – ІІ семестр 2023/2024 н.р.
Інструменти, що будуть застосовані під час моніторингового дослідження
1. Для збору інформації про рівень якості знань з математики використовуються такі вимірювання:
- вхідне тестування;
- контрольні зрізи знань, розроблені учасниками робочої групи.
2. Анкети для
- здобувачів освіти;
- педагогів;
- батьків.
3. Спостереження (інформація, зібрана в процесі дослідження, буде проаналізована на засіданнях ШМО та використана з метою покращення якості освітнього процесу).
Проведення робіт з метою виявлення рівня знань учнів/учениць
1. Вимірювальні роботи якості знань відповідають таким критеріям:
- вхідне тестування охоплює навчальний матеріал попередніх років;
- контрольні зрізи знань включають опрацьований матеріал поточного року навчання та матеріал з подолання освітніх втрат, спланований учителем після проведення вхідного тестування;
- з метою детального відслідкування подолання освітніх втрат учнями 9, 11 класів додатково провести контрольний зріз знань у жовтні та березні.
Визначення результатів моніторингового дослідження
1. Обробка та узагальнення результатів моніторингу здійснюється на основі даних статистично-математичної обробки результатів учнівських робіт на вимірювання якості знань.
2. Проведення анкетування та опитування. Анкетування (9-11 класи) та опитування проводиться з метою отримання інформації про труднощі в організації освітнього процесу та вмотивованості його учасників.
3. Інформування про результати моніторингу здійснюється шляхом оприлюднення на сайті закладу освіти.
Графік проведення моніторингового дослідження
1. Графік проведення вхідного тестування
№ з/п |
Клас |
Дата |
Відповідальний |
1. |
4 |
21.09.2023 |
Кузьменко В.А. |
2. |
5 |
19.09.2023 |
Сердюк С.В. |
3. |
6 |
15.09.2023 |
Сердюк С.В. |
4. |
7 |
21.09.2023 |
Тонченко О.М. |
5. |
8 |
21.09.2023 |
Сердюк С.В. |
6. |
9 |
20.09.2023 |
Тонченко О.М. |
7. |
10 |
18.09.2023 |
Тонченко О.М. |
8. |
11 |
22.09.2023 |
Тонченко О.М. |
2. Контрольний зріз знань
№ з/п |
Клас |
Дата |
Відповідальний |
1. |
11 |
17.10.2023 |
Тонченко О.М. |
2. |
9 |
11.10.2023 |
Тонченко О.М. |
3. Контрольний зріз знань у 4-11 класах – грудень 2023.
4. Вихідне тестування у 4-11 класах – березень 2024.