Грип – гостре респіраторне вірусне захворювання з крапельним механізмом передачі, яке характеризується гострим початком, переважним ураженням верхніх дихальних шляхів і загальною інтоксикацією. Збудники хвороби – віруси, за типом вірусу А, В, С.
Джерелом інфекції є хвора людина або вірусоносій. Виділення вірусу припиняється через 5–10 днів від початку хвороби, а максимальні титри його визначаються на другу добу після зараження.
Механізм передачі – повітряно-крапельний. Зараження відбувається під час вдихання найдрібніших крапельок слизу з вірусом, що потрапляють у навколишнє середовище від хворих.
Інкубаційний період при грипі коливається від кількох годин до трьох днів, найчастіше – 1–2 дні.
Хвороба починається гостро: загальна інтоксикація – сильний озноб, а потім відчуття жару, різкий головний біль у ділянці лоба, надбрівних дуг, скронь, очей, який посилюється під час руху очних яблук і супроводжується світлобоязню, запаморочення, загальна слабкість, біль у м'язах.
У першу добу хвороби явища інтоксикації домінують над катаральним синдромом, який проявляється сухістю та дертям у горлі, закладеністю носа. Але наприкінці першої доби починається сухий кашель. З'являється садніння та біль за грудиною, кашель стає нестерпним, іноді нападоподібним, можуть з'явитися носові кровотечі.
Зниження та нормалізація температури тіла не означає видужання хворого на грип. Кашель зберігається ще 2–4 дні, але якщо він триває довше і відходить гнійне мокротиння, – це показник бактеріального ускладнення.
При легкому перебігу грипу температура тіла не перевищує 38 °С і нормалізується через 2–3 дні, симптоми загальної інтоксикації і бронхіту виражені слабо.
Середньої важкості перебіг грипу характеризується підвищенням температури до 39 °С, вираженими явищами інтоксикації. Можливі марення, галюцинації, непритомність, температура тіла вища за 39°С, можливий колапс. Ця форма зустрічається найчастіше.
Блискавичний перебіг характеризують надзвичайна важкість і швидкість розвитку уражень. Температура тіла при цьому знижується. Летальний кінець може настати від набряку легень, серцево-судинної недостатності.
Ускладнення: токсичний геморагічний набряк легень, радикуліт, невралгія, бронхіальна астма, арахноїдит, набряк мозку.
Лікування грипу проводять в основному дома. Госпіталізації підлягають тільки хворі з важким перебігом. Хворим призначається постільний режим, легкозасвоювана вітамінізована їжа з достатньою кількістю рідини. Лікування призначає лікар. Застосовується ремантадин, протигрипозний імуноглобулін, препарати інтерферону. Найефективніші вони в перші дні і навіть години хвороби. А далі проводять посимптомне лікування.
Профілактика – загартування, полівітамінні препарати, екстракт елеутерококу.
Специфічна профілактика полягає в проведенні вакцинації. Вакцинацію необхідно проводити за 2 місяці до початку епідемії. Але слід пам'ятати, що вакцина ефективна тільки проти певного вірусу.
Ентерну профілактику проводять у період грипу. Досить ефективною вважається профілактика за допомогою ремантадину, який застосовують протягом 7 днів. Прийом препарату слід призначати після появи першого хворого в сім'ї (дітям з 13 років) або серед співробітників. У період епідемії пропонується дворазове щоденне змазування слизової оболонки носа оксоліновою маззю.
Інтерферон застосовують переважно для екстреного захисту від грипу та інших ГРЗ дітей дошкільного віку.
Під час догляду за хворими на грип засобом індивідуального захисту є марлева пов'язка.
